Галерея












Екскурсія до музею українського весілля

  - «Запрошуємо на весілля! Просили батько і мати!» - зустрічали нас співочим колективом в музеї українського весілля села Великі Будища Диканського району.

  Одразу ж до діла - до весілля! Кожному з мешканців треба було грати одну з ролей весільного свята. Ролі розподілила екскурсовод, вбрана в гарну вишиванку, зелену плахту, червоний пояс, роздаючи гостям всі потрібні атрибути та наряди.

  Обрали жениха та наречену. Серед наших мешканців - дружок (Каріда Леонід), дружка (Рябека Олена), брат нареченої (Киба Василь), посаджений батько (Мирончук Валерій), а інші мешканці - гості, які будуть вітати молодих жартівливими поздоровленнями.

  Наші мешканці одразу влилися в акторську гру і виконували всі обрядові дійства, які пропонувалися в ході весілля.

  Дружок Каріда Леонід стрічкою перев’зав дружку, а дружка Рябека Олена у відповідь зав’язала боярину вишитий рушник через плече.

  Спочатку викупляли наречену. Рябека Олена, як справжня дружка, не поступалася і вправно з жартами вимагала з нареченого гарний викуп. Гриміли з горщика гривеники в дружчине сито.

  Киба Василь був братом молодої. Йому треба було вивести наречену до кожуха під ікони, та наказати молодому оберігати майбутню жінку. І знову жартівливі пісні, які вже оспівували грізного брата.

 Посаджений батько у виконанні Мирончука Валерія суворо допитувався про серйозність намірів молодих. А згодом і йому дістались жартівливі висміювання. Все відбувалося, як на справжньму сільському українському весіллі. Гості зачитували жартівливі побажання, які перед початком роздали мешканцям.

 Весілля святкувалося в кімнаті, обставленій під українську оселю. Тут багато вишитих рушників, череп’яного посуду, піч з різними рогачами, колиска.

 Після обрядів розпочали гості перевіряти наречену, чи вміє вона господарювати: чи знає, як готувати , в якій макітрі тісто мішати, а в якій борщ готувати? В цьому їй допомогла Яківаець Ніна, яка підказувала для чого призначені горщики. Було весело. А якими рогачами користуватися підказував Ярмоленко Олександр.Ось так і спрапвилась наречена з завданням!

 Жених пройшов перевірку теж. Повинен був знати з якого дерева виготовляти колиску для сина, а з якого для доньки. Тут на допомогу прийшов Кущ Леонід. Разом вияснили, що для хлопчика колиска виготовляється з дуба чи горіха, для дівчинки - з берези, липи.

 На завершення звучала пісня про сімейне життя, та про кума з кумою. В одній з кімнат, де виставлені весільні сукні різних років, наші хлопці сфотографувались в ролі женихів.

 Враження у наших жителів від вистави залишились позитивні, вони весело провели час, отримали уявлення про українське весілля, адже багатьом з них не доводилось бути на весіллі.

 Тож ця екскурсія була не тільки веселою, вона перенесла мешканців в світ колоритного українського побуту.

 



Автор: Організатор культурно – дозвіллєвої діяльності О.О.Войткевич
Поділитися: